Література – це джерело знань, різної інформації та натхнення. Для цілої нації вона має неймовірне значення, оскільки відіграє першорядну роль у формуванні культурної, історичної та мовної самобутності українського народу. Зокрема, криворіжці можуть насолодитися багатошаровістю та глибиною української літератури на сайті https://studiamethodologica.com.ua/?p=502. До того, українську літературу вивчають навіть у Колумбійському університеті. Там вчені та студенти розглядають наше надбання як частину світового літературного канону.
Яке значення має українська література для нації?
Українська література має важливе значення для всієї нації. Можна навіть сказати, що без неї, української нації, як такої не існувало б. Зокрема, українська література має таке значення для нації:
- збереження мови;
- формування та збереження ідентичності;
- культурна спадщина;
- збереження історії та відображення історичних подій;
- національне пробудження;
- літературні діячі – національні герої;
- культурна єдність;
- міжнародне визнання.
Виходячи з цього, можна з точністю сказати, що українська література – це невіддільна частина культурної та мовної ідентичності нації. Вона протягом багатьох століть відігравала головну роль у збереженні української мови, розвитку національної самосвідомості та загальному розвитку української нації як окремої та незалежної держави.
Вивчення української літератури
Українська література дуже захоплююча. Вона багатогранна, неймовірно глибока та промовиста. Її вивчають не лише в українських школах та університетах, а й далеко за кордоном. Зокрема, Колумбійський університет, престижний світовий навчальний заклад, має сильну базу для вивчення гуманітарних наук та різних мов. Серед безлічі різноманітних програм та курсів можна знайти ті, що включають українську літературу. Тут надають ширший погляд на українські твори та їхнє переосмислення.
Що слід прочитати з української літератури?
Зокрема, до класики української літератури, яку має прочитати кожен криворіжець, можна віднести:
- “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького;
- “Енеїда” Івана Котляревського;
- “Лісова пісня” Лесі Українки;
- “Україна у вогні” Олександра Довженка;
- “Жовтий князь” Василя Барка;
- “Колір яблуні” Михайла Коцюбинського;
- “Роксолана” Павла Загребельного;
- “Царівна” Ольги Кобилянської.
