За минулі 2 роки короткометражний фільм “Анна”, знятий у 2019 р. ізраїльським режисером Декелем Беренсоном у Кривому Розі, встиг побувати в основній програмі Каннського фестивалю, переміг в престижному Британському фестивалі незалежного кіно, був найкращим у 3-х номінаціях в італійському Via dei Corti. І це далеко не повний список його досягнень, тим більше, що зараз картина проходить відбір на “Оскар”, пише kryvyi-rih-trend.in.ua.
Розповідаємо, про що ця короткометражка та чому вона викликає таку пильну увагу критиків і глядачів.
Ідея фільму
Безумовно, інтерес до фільму викликаний нетривіальністю і злободенністю теми. У короткометражці Беренсона підіймається непроста тема “секс-туризму”, а конкретно мова йде про “вояжі” забезпечених американців в Україну.
Ідея зняти фільм про це прийшла до режисера у 2012 р., коли подорожуючи по Європі, він опинився в нашій країні. Тут Беренсон провів близько місяця й встиг пожити в Києві, Криму, Одесі. Там власне він вперше й почув про дивні вечірки, які організовують приватні компанії, щоб знайомити місцевих жінок з чоловіками з-за кордону. В кінцевому ж результаті, за словами Беренсона, вони використовують і тих і інших, продаючи їм мрію, що не має нічого спільного з реальністю.
Ідея визрівала кілька років і спливла в пам’яті режисера, коли він шукав у 2018 р. теми для серії короткометражних фільмів. Попрацювавши ж з матеріалом, Беренсон зрозумів, що подібне явище не окремий випадок, а ціла бізнес-індустрія й деструктивне соціальне явище, про яке потрібно говорити.
Сюжет картини
Фільм “Анна” — це історія матері-одиначки, яка вирушила на загадкову вечірку, почувши оголошення по радіо. Щоб загострити проблему, Беренсон зробив головну героїню уродженкою Донбасу. За сюжетом Анна живе на охопленому війною Сході України, в невеликому промисловому містечку. Все, що у неї є — це осоружна робота на місцевому м’ясокомбінаті, стара квартира, 16-річна донька та мрії про краще життя. Тому, почувши рекламу про паті для іноземців, які подорожують по світу в пошуках любові, вона вирішує, що це її останній шанс. Однак реальність виявляється іншою. Замість здійснення мрій, її чекають приниження, вікова дискримінація й, в кінцевому підсумку, розуміння справжніх мотивів організатор секс-тріпу. На довершення до всього, на цьому заході Анна зустрічає свою неповнолітню доньку. І в підсумку усвідомивши всю ганебність ситуації, обидві ставлять хрест на мріях про красиве життя.
На жаль, але так буває
Головну роль у фільмі зіграла українська актриса Світлана Барандич ( “Віталька”, “Мольфар”, “Звєздонавти”). І як виявилося, за іронією долі, на початку 90-х вона дійсно потрапила на подібну вечірку, куди її, за словами актриси, запросила подруга, з єдиною метою — показати, як все це відбувається насправді.
А також, за словами Барандич, їй не довелося довго вживатися в образ головної героїні, оскільки багато побутових проблем Анни їй знайомі не з чуток. Зокрема, актриса розповіла, що у неї велика родина і всі вони багато років туляться в трикімнатній квартирі, а роз’їхатися не виходить.
До відома, фільм “Анна” спочатку планували повністю знімати в Кривому Розі, але режисер, поживши трохи в Києві, вирішив внести в картину й частина столичного антуражу. Проте основна частина картини зроблена в Кривому Розі, який справив на Беренсона незабутнє враження.