Кривий Ріг звикли пов’язувати з шахтами, кар’єрами та металургією. Але у місті, де ритм життя задавали промислові гіганти, знайшлося місце і джазу. У 1980–1990-х роках сюди приїжджали відомі музиканти з різних країн, а джазові концерти збирали повні зали. Далі на kryvyi-rih-trend.
То була творча система, яку заклав відомий саксофоніст і педагог Олександр Гебель. Він зібрав навколо джазу музикантів і викладачів, а Кривий Ріг поступово здобув ім’я на міжнародній джазовій сцені. Як промислове місто отримало репутацію однієї зі столиць українського джазу – цю історію варто починати саме з людей.
Як Кривий Ріг увійшов у джаз?
Криворізька джазова історія почалася не з великих фестивальних афіш. Її основою стали музичні школи, викладачі та дитячі колективи, де майбутні музиканти вчилися грати разом, слухати партнерів та імпровізувати.Так сформувалася школа, яка дала місту власних виконавців і вивела їх за межі Кривого Рогу.
Важливим став і попит на таку музику. Джаз слухало дедалі більше людей, а на концерти почали приходити не лише поодинокі шанувальники. Музиканти вчилися, знайомилися з колегами з інших міст і країн, набиралися досвіду. Так у Кривому Розі збиралися люди, які згодом привезли у місто великі джазові фестивалі.
Олександр Гебель – головний організатор криворізького джазу
Відомий педагог Олександр Гебель перетворив музичну школу № 10 на один із головних осередків джазу в Кривому Розі. Він був саксофоністом, аранжувальником, композитором і викладачем, але найкраще вмів формувати ансамблі. На початку 1980-х років Гебель створив дитячий джазовий оркестр, який невдовзі почав виступати далеко за межами школи.
Талановитий музикант паралельно заснував диксиленд і вокальний ансамбль “Джаз-хорал”, до якого увійшли викладачі школи. Ансамбль співав a cappella, отримав визнання в Україні та за кордоном, а у 1990 році записав платівку на фірмі “Мелодія”.
Сам Гебель робив аранжування для своїх музикантів:
- “Не все так просто”;
- “Примарний Копенгаген”;
- “Прогулянка зоопарком”;
- “Джаз-вальс”.
Оркестр із музшколи № 10 виступав на фестивалях за кордоном, а його учасники ще під час навчання працювали з репертуаром, який вимагав точності, ансамблевої гри та імпровізації. Так у Кривому Розі виростали діти, для яких джаз був важливою музичною школою.
“Горизонти джазу” – фестиваль, який змінив місто
У Кривому Розі видатною подією для місцевої сцени стали “Горизонти джазу”. Перший фестиваль відбувся у 1986 році, а проводили його потім до 2000 року. У 1986–1988 роках захід мав статус всесоюзного, а з 1989 року став міжнародним. За роки проведення взяти участь приїжджали музиканти зі США, Великобританії, Франції, Німеччини, Норвегії, Румунії, Грузії, Вірменії, Молдови та країн Балтії.
Масштаб “Горизонтів” вражає, у різні роки захід приймав:
- 25 біг-бендів;
- 95 ансамблів;
- понад 20 солістів.
Основним майданчиком був Палац культури “Центральний”, але концерти відбувалися також у театрі імені Шевченка та Палаці культури імені Артема (сучасний “Мистецький”).
Про те, як джаз вийшов на криворізькі вулиці
Організаторам доводилося шукати гроші через міський і державний бюджети та допомогу підприємців. Через фінансові проблеми з 1996 року захід почали проводити раз на два роки. Та попри труднощі, “Горизонти джазу” не здавалися.
Для реклами організатори домовилися з трамвайним депо: на вагоні намалювали саксофони, труби й ноти, а криворізькі музиканти мандрували містом і грали на зупинках. Ведучим фестивалю всі роки залишався музичний критик Володимир Феєртаг. Концерти збирали повні зали, а сам захід поступово перетворився на подію, заради якої до Кривого Рогу приїздили слухачі не лише з усієї України, а й з-за кордону.
Імена “Горизонтів джазу”
Кривий Ріг тоді приймав музикантів, яких до цього знали переважно за платівками та виступами у великих концертних залах. Серед гостей були оркестр Миколи Голощапова з Одеси та джаз-оркестр Кіма Назаретова з Ростова-на-Дону. Приїздили також німецький ансамбль Маркуса Бургера, піаністка Софія Доманіш із Парижа, саксофоніст Гарбіc Дедеян із Бухареста.
Серед відомих учасників різних років також були:
- Олексій Козлов – саксофоніст, композитор, засновник ансамблю “Арсенал”;
- Леонід Чижик – джазовий піаніст і композитор;
- Даніїл Крамер – піаніст, композитор і викладач;
- Михайло Альперин – композитор, клавішник і представник сучасного джазу;
- Аркадій Шилклопер – валторніст, відомий імпровізаціями та роботою у джазових проєктах;
- Олег Лундстрем – керівник і засновник відомого джазового оркестру;
- Валерій Колесніков – трубач, який працював у джазових колективах;
- Сергій Старостін – композитор, фольклорист і виконавець традиційної музики.
Британський музикант Білл Скит, який грав на саксофоні, кларнеті та флейті, виступав на фестивалі у 1996 році. Так склалося, що під час концерту гість переніс інфаркт, цей випадок став одним із найвідоміших епізодів історії фестивалю.
Давали “слово” й місцевим музикантам: виступали на фестивалях дитячий біг-бенд музичної школи № 10, диксиленд і “Джаз-хорал”. Так юні музиканти отримували цінний сценічний досвід, яким могли похвалитися далеко не всі учні музичних шкіл України.
Вихованці Гебеля та нове покоління сцени
Минув час, пан Гебель повернувся до Німеччини, але оркестр музичної школи №10 залишився. Колектив очолив Віктор Басюк, потім – Олег Грузін, а з 2008 року – Артем Зінченко. Для оркестру це був не тільки перехід від одного керівника до іншого, з’являлися нові учасники, формувалися оригінальні програми та характерне звучання оркестру.
Зінченко пов’язав роботу ще й із Big Band Криворізького обласного професійного музичного коледжу. Там виступали вже не школярі, а молоді досвідчені виконавці. Зв’язок з європейською сценою також не перервався: у 2024 році оркестр музичної школи № 10 виступав у Фінляндії на April Jazz Festival та Big Band Boost. Криворіжці грали українські твори, а з фінськими колегами обмінювалися аранжуваннями.
Постаті, які продовжили криворізьку джазову школу:
- Юхим Чупахін – піаніст, який грав у Acoustic Quartet та працював з українськими виконавцями;
- Богдан Гуменюк – саксофоніст і композитор, відомий у США, Канаді та Німеччині;
- Андрій Чмут – саксофоніст і піаніст, що виступав у проєктах Джамали;
- Ілля Єрешко – учасник гурту Dislocados.
Гебелівський оркестр не зник разом із його засновником. Так, змінювалися керівники, але школа продовжувала існувати та зберігати закладені засновником головні принципи.
“Джаз на Поштовій”: як традиція пережила покоління
Коли Олександр Гебель пішов у засвіти, у Кривому Розі не обмежилися спогадами про нього. У 2025 році на його честь відкрили меморіальну дошку у Криворізькій музичній школі № 10 . Того ж року захід “Джаз на Поштовій” присвятили 75-річчю маестро. У програмі були твори Гебеля та джазові стандарти.
Серед тих, хто формував криворізьку джазову сцену, відомі імена:
- Юрія Зорі;
- Віктора Басюка;
- Людмили Остапенко;
- Тетяни Петрової;
- Сергія Парієва;
- Світлани Дударіної.
Коли почалася війна з РФ, концерти стали проводити зі зборами для українських захисників. Музиканти грали не тільки стандарти, а й українські пісні у власних аранжуваннях. На одній сцені зустрічалися учасники різного віку та досвіду, що надавало заходам особливої ваги.
Чому Кривий Ріг називають джазовим містом?
Кривий Ріг цілком справедливо вважають одним із джазових центрів України. Тут джаз не завершився разом із популярним фестивалем, не став ще однією історією про музиканта Олександра Гебеля.
У місті виступають оркестри, працюють викладачі, є чимало криворіжців, які зберегли вірність джазу. І ця історія стала однією з найцікавіших творчих сторінок промислового Кривбасу.
Джерела:
- https://1kr.ua/ua/news-90299.html
- https://history.1kr.ua/publication/908
- http://uajazz.com/2006/01/jazz-horizons/
- https://rudana.com.ua/news/na-75-roci-zhyttya-pishla-z-zhyttya-legenda-kryvorizkogo-dzhazu-oleksandr-gebel
- https://rudana.com.ua/news/dzhaz-na-poshtoviy-znovu-u-misti-vidlunav-kryvorizkyy-dzhazovyy-festyval
- https://krivbass.city/news/view/pamyat-pro-lyudinuminusepohu-u-krivomu-rozi-vidkrili-memorial-maestro-dzhazu-oleksandru-gebelyu
- https://1kr.ua/ua/news-101389.html