Еволюція звукозапису в Кривому Розі: від підвальних аматорських студій до сучасного цифрового продакшну

Кривий Ріг у XX столітті звик до гуркоту шахт і заводських цехів. Але разом із промисловим шумом у місті поступово формувалася інша звукова історія – музична. Її починали не професійні студії звукозапису з дорогим обладнанням, а перша радіомережа, музична освіта, кола меломанів і аматорські гурти. Саме там формувалася культура, яка згодом привела Кривий Ріг до професійного студійного продакшну. Далі на kryvyi-rih-trend.

Від першого гучномовця до власного радіо  

Спочатку у Кривому Розі звук не записували, а лише передавали. У 1921 році на руднику імені Карла Лібкнехта (сучасна шахта “Криворізька”) почала діяти одна з перших на Криворіжжі та Катеринославщині службових радіостанцій для забезпечення зв’язку з центром та іншими промисловими об’єктами. Звук вперше отримав технічний канал, через який його почули тисячі містян. 

Після Другої світової війни Кривому Рогу довелося фактично заново збирати систему, через яку місто могло працювати зі звуком. У липні 1944 року відновив роботу міський радіовузол, а до травня 1945 року у Кривому Розі вже встановили понад 1500 радіоточок. Радіо знову повернулося, а разом із ним – звична для міста можливість регулярно слухати різні передачі.

Музична школа, з якої виросла сцена 

Для звукозапису потрібна не лише апаратура, а й музиканти, які розуміють ритм, інструмент і те, яким має бути якісне виконання. У Кривому Розі така база почала формуватися задовго до появи професійних студій. У другій половині 1920-х років на тодішньому проспекті Карла Маркса (сучасний Поштовий) працювала приватна фортепіанна студія Берлін. У 1936 році на її базі відкрили першу дитячу музичну школу, директоркою якої стала Марія Сандомирська.

У новій будівлі окремо подбали про те, що для майбутнього звукозапису стане принциповим – акустику. У концертній залі встановили резонатори у стелі та визначили спеціальні місця на сцені для правильного звучання музичних інструментів. До роботи залучили тодішніх кращих фахівців з акустики. 

Для майбутньої культури звукозапису ця система дала місту:

• 15 музичних шкіл – мережу закладів для музичної підготовки дітей; 
• 2 школи мистецтв – ще один напрям музичної освіти у місті; 
• музичний коледж – один із 25 професійних музичних закладів України; 
• підготовку співаків, композиторів і диригентів – фахівців для різних напрямків музичної роботи. 

Саме там сформувалася місцева музична сцена, а разом із нею – потреба містян не тільки слухати музику, а й фіксувати її на носіях. Музиканти отримали досвід роботи в ансамблях і оркестрах, який згодом став важливою частиною професійної роботи зі звуком.

Про те, як магнітофон перетворив слухача на автора

У Кривому Розі 1960–1980-х років гарна музика могла починатися з пошуку платівки. Криворізькі меломани збирали записи, “полювали” на західну музику. Містяни Михайло Срибнік та Валерій Корніх згадували цей час як цікаве молодіжне життя міста, де музика була не тільки розвагою, а й способом знайти своїх.

Потім у цій історії з’явився магнітофон. Платівки можна було переписати на котушку, записами поділитися або навіть із кількох плівок скласти власну музичну добірку. Коли поширилися касетні магнітофони, працювати із записами стало простіше.

Так формувалася криворізька магнітофонна культура:

• музичний обмін; 
• домашні та підвальні записи; 
• аматорські гурти. 

Меломани знайомилися через музику, збиралися, обговорювали нові записи. У цьому колі поступово формувалися колективи, які вже не тільки слухали музику, а й намагалися грати її по-своєму.

Старий дитсадок, що став Shelter+ 

У 2004 році у Кривому Розі взялися за будівлю, яка більше нагадувала руїну, ніж майбутній культурний центр. У занедбаному дитсадку не було вікон, дверей та опалення. Юлій і Роман Морозови та їхня сестра Олеся вирішили не шукати готового приміщення, а перетворити це місце на простір для молоді. Так занедбаний дитсадок став основою Shelter+.

Цьому передували: 

• літні табори “Злачні пажиті” з 1996 року; 
• благодійний фонд у 2001 році;
• підлітковий центр у школі № 46. 

У новому приміщенні відкрили концертну залу та репетиційну базу, а у 2008 році – й власну студію звукозапису, спроєктовану спеціально для роботи з музикою. Для криворізьких гуртів це було важливим досягненням, адже Кривий Ріг отримав місце для репетицій і базу, де могли записувати власну музику.

Shelter+ працював не лише як студія для вже сформованих гуртів. Простір став майданчиком для молодих музикантів різних стилів, яким допомагали створювати власний матеріал. Серед них – українська “Hallelujah” у виконанні Анастасії Сурової та Дениса Притули.

Rakurs Records – студія, яку зібрала війна 

У Кривому Розі студія могла стартувати з репетиційної бази або з музикантів, які у 1990-х роках грали у власному гурті. Саме такою є історія Rakurs Records, за якою стоять Олександр Бессарабов та Володимир Самойлов. У 1992 році вони були пов’язані з рок-гуртом “Паротяг на гумовому ходу” (Паровоз на резиновом ходу), який проіснував до 2014 року. 

Потім відбулися важливі зміни:

• інженерне підприємство “НВО “РАКУРС” – у 2015 році;
• репетиційна база – у 2020 році;
• окремий студійний проєкт – у 2021 році.

Війна з РФ змусила змінити плани, студію облаштували в окремому приміщенні. У вересні 2022 року Rakurs Records офіційно зареєстрували. До роботи долучилися продюсер Сергій Гусятник, звукорежисер Владислав Рибалкін, саунд-дизайнер та аранжувальник Микола Клінецький, асистент Олег Хорошилов і сесійний звукорежисер Максим Триколіч.

Аналоговий звук у цифровому Кривому Розі 

Rakurs Records працює з різними жанрами: від металу та панк-року до електроніки, попмузики й акустичних проєктів. Можна записати гурт до 10 учасників, а аналогову техніку поєднати з цифровим записом. 

Це дозволяє зробити обладнання:

• Manley Labs – компресори, передпідсилювачі та інша аналогова апаратура;
• Rupert Neve – студійні передпідсилювачі, консолі та процесори сигналу;
• SSL (Solid State Logic) – професійні мікшерні консолі та студійні процесори;
• Moog – аналогові синтезатори;
• Nord Clavia – сценічні та студійні клавішні інструменти;
• Echo-Fix EF-X2 – аналоговий стрічковий delay і spring reverb в одному пристрої.

Окремий напрям – live-сесії, для яких студія водночас створює звук і відео. Команда записує також інтерв’ю та подкасти, працює над матеріалами для власного YouTube-каналу. Показовий приклад – харківський гурт Debustervandam: музиканти приїхали до Кривого Рогу на один день, записали live-сесію і повернулися додому. Для таких сесій Rakurs Records має власну колекцію інструментів і мікрофонів, а обладнане укриття дозволяє не переривати роботу через повітряні тривоги.

Цифровий продакшн за межами студії

У 2024 році у Кривому Розі з’явилася студія, якій не потрібна постійна адреса. KONTENTA почала працювати у межах “Спільно Кемп” за участю UNICEF та ГО “Культурна платформа Закарпаття”. Комп’ютери, камеру, звук, світло та обладнання для стримінгу легко перевозити до іншого району: бібліотеки, палаци культури, маленькі майданчики.

KONTENTA надає можливість:

• записувати вокал і музику; 
• створювати подкасти; 
• робити саунд-дизайн; 
• фільмувати відео у 4K; 
• працювати зі студійним світлом; 
• проводити стримінги; 
• формувати дитячі проєкти; 
• проводити виїзні записи без стаціонарної студії. 

Це вже не просто місце, куди музикант приходить із готовою піснею. Наприклад, восьмирічний Микита Юрчук записав у KONTENTA подкаст-інтерв’ю. За два тижні на одній локації мобільна студія могла працювати щонайменше зі 150 дітьми, а потім перебралася в іншу частину міста. 

Студії, які зберігають музику у місті 

У Кривому працюють із гуртами та окремими виконавцями. Крім KONTENTA, активізуються LUMA Records, RED SPACE. 

Так криворізький звукозапис отримав різні формати роботи:

• стаціонарні студії;
• виїзне обладнання та майданчики.

Для промислового Кривого Рогу це особливо важливо під час війни. Адже це означає, що музичне життя не зникло, а перебралося до студій звукозапису, де талановиті музиканти продовжують реалізувати свої задуми та мрії.

Джерела:

1. https://www.neformat.com.ua/articles/rakurs-records-mi-nikudi-ne-pospishaiemo-y-robimo-vse-v-kayf.html
2. https://rupertneve.com/news/rakurs-records-spotlight
3. https://shelter-plus.com/recordingstudio
4. https://www.ukrainer.net/shelter-plus/
5. https://history.1kr.ua/publication/957
6. https://kr.informator.ua/2022/11/16/pershi-radiostantsiyi-i-poyava-telebachennya-u-kryvomu-rozi-yak-vyglyadaly-pryjmachi/
7. https://www.youtube.com/watch?v=0jvBa1HPo-Y