Кривбас звикли впізнавати за шахтами, кар’єрами та металургією. Але в його культурі є й інший пласт – степові пісні, народні обряди, чумацькі мотиви й музика, яка жила на Криворіжжі задовго до появи великих промислових підприємств. Сучасні місцеві музичні гурти повертають ці мотиви, але не відтворюють їх буквально, а змінюють аранжування та ритм. Успішність задуму підтверджують нагороди гуртів “Роялькіт” та “Генеза” на українських та європейських фестивалях. Далі на kryvyi-rih-trend.
Фольклор Кривого Рогу, який увійшов до сучасної музики
Для Кривбасу музика, в якій старий фольклор зустрічається з роком, електронікою та іншими сучасними жанрами – це не просто пошук нового звучання. Через давні тексти та мелодії музиканти розповідають про свій край. І саме у цьому поєднанні степового фольклору та сучасної сцени сформувалася особлива музична автентика Кривбасу.
В ній переплелися козацький степ, чумацькі шляхи й традиції індустріального краю. Варто згадати, що фольклор регіону збирали міські відомі краєзнавці Олександр Мельник та Олександр Степаненко: у 2001 році вийшла збірка “Історичний фольклор Криворіжжя”. Окремі тексти з цих записів потроху вивчають сучасні музиканти.
Шахтарські пісні як пам’ять Кривбасу
У криворізьких шахтарських піснях є те, що важко вигадати для сучасного треку: мова людей, які працювали під землею, їхні страхи, сварки, жарти й прощання перед змінами. Наприкінці XIX – на початку XX століття робота шахтаря була дуже небезпечною, тому й мотиви збереглися не дуже веселі.
У шахтарських піснях Кривбасу здебільшого розповідається про повсякденне життя:
- “Хто на “бісі” не бував” – якою ризикованою залишалася робота під землю;
- “У шахті” – історія коногона, який не послухав попередження і потрапив під завал;
- “Ох, ти ж воля” – шахтар називає себе “підземельним ховрашком”, якому потрібні лише лампа й обушок.
Тексти з фондів Інституту етнографії яскраво свідчать, що переосмислення місцевої музичної традиції починається не з абстрактного “народного звучання”, а з життєвих історій Кривбасу.
Жарти, коломийки та побутові історії
У криворізькому фольклорі можна знайти не лише пісні про шахту, а й тексти, які легко уявити в сучасній музичній обробці. Коротка коломийка, різкий жарт, абсурдна історія чи побутова сварка – вже готовий ритм і сюжет, який не потребує складних пояснень. Саме тому для сучасних гуртів важливі не тільки мелодії, а й сама манера говорити – прямо, дотепно, з прихованою іронією.
Показові приклади такого локального гумору збереглися у сюжетах:
- “Грицько Мудрий” – жартівлива пісня, записана у 1939 році зі слів Марка Титова з Чорногорки, де герой читає нотацію свиням у хліві, а сусіди бачать у ньому “філософа”;
- “Не скажу” – де чоловік вибирається за грушами на базар, а дружину брати не хоче, тому вигадує різні побрехеньки.
Коломийки Криворіжжя були гострішими: у кількох рядках висміювали події, людей чи суспільний лад. Записи Марії Степаненко і Володимира Гоголя-Царенка, зроблені у 1950–1960-х роках, зберегли тексти про важку працю, стосунки між людьми та різні політичні події. В окремих рядках навіть лунав протест: “Ой, що тобі, пане, в Україні треба? Щоб на тебе грім ударив з високого неба!”. Для сучасної сцени це близько ще й тому, що то була жива мова містян, перекладена на пісні.
“Роялькіт” і нове звучання української етніки
Минули десятиліття, але й у XXI столітті у Кривому Розі етніка може звучати не лише під бандуру. У 2013 році музикант Роман Гаман заснував у місті “Роялькіт” – гурт, який змішав український ф’южн із роком, електронікою, народними духовими, мандоліною та шаманськими ритмами. Гаман родом із Дрогобича, але саме Кривий Ріг став місцем, де сформувалося звучання гурту. У його музиці поєдналися народні інструменти та сучасна ритміка, а етнічні мотиви лідер використав не лише для відтворення старих пісень.
Це добре помітно в альбомах:
- “Десь там” – переосмислення відомих українських пісень “Чом ти не прийшов” і “Чарівна скрипка”, додалися авторські тексти на галицькому діалекті;
- “Коза” – звернення до традиції Щедрого вечора;
- “Аркан”– композиція, пов’язана з гуцульським танцем;
- “Нава” – мотиви давньослов’янських вірувань.
Для Кривбасу важливе не лише те, звідки походять ці мотиви, а й де вони отримують нове звучання, а трапилося це у промисловому місті. “Наву” оцінили на Національному відборі Євробачення 2016 року, кліп “Коза” фільмували у “Дідовій хатчині” на Косівщині, а “Крамарі” – біля станції “Кривий Ріг – Західний” за участю 25 містян. Так гуцульські, слов’янські та авторські мотиви поєдналися в одному музичному проєкті, створеному гуртом із промислового міста.
Коли етнічна музика отримала новий сенс?
У жовтні 2023 року гурт “Роялькіт” вийшов на сцену Кривого Рогу з благодійним концертом. Роман Гаман саме перебував у відпустці після служби у Нацгвардії та поранення на Запорізькому напрямку, тоді гурт зібрав понад 43 000 гривень на дрони. Того ж дня у репертуарі з’явилася пісня “Місто-герой”.
Для гурту, який будує музику на поєднанні:
- української етніки;
- року;
- електроніки
фольклор звучав не як звернення до далекого минулого, а як досвід людей, які пройшли війну. Після 24 лютого 2022 року учасники “Роялькіт” стали на захист міста: наповнювали мішки піском, готували “коктейлі” для ворожої техніки. Згодом Роман Гаман записався до Нацгвардії, пройшов навчання в Одесі та Львові, воював, був поранений. Після операції повернувся до гурту, де продовжив працювати. Пізніше “Роялькіт” презентував альбом “Танго сонних фей”, трек “Баю бай” і кліп “Останній день зими”, де помітно змінився контекст, але хврактерні інтонації збереглися.
Про те як гурт “Генеза” додав Кривбасу важкого фольклорного звучання
Бандура, домра і блок-флейта поруч із гітарними рифами – саме так криворізький гурт “Генеза” зібрав в одному звучанні те, що зазвичай розділяють: українські народні пісні та важкий метал. Гурт сформувався взимку 2013 року, а його лідер Павло Волошин поєднав у роботі вокал із бандурою, домрою, флейтою та перкусією.
Перший концерт відбувся у січні 2015 року у криворізькому Палаці молоді та студентів. У 2017 році “Генеза” вже отримала першу премію “Червоної рути” у номінації “Рок-музика”, а у серпні 2021 року випустила альбом “Обрій”. До нього увійшли 11 народних пісень, серед яких – “Подоляночка”, “Ой там на горі”, “Калина”, “Варенички” та “Чорна рілля”.
Від “Подоляночки” до залізного криворізького фольк-металу
У репертуарі “Генези” народні пісні отримали зовсім інший темп. У цьому й полягає особливість цього криворізького гурту – фольклор не відтворюють у звичній формі, а пропускають через важку музику.
Всі пісні залишаються впізнаваними, але змінюють музичне оформлення:
- жорсткі рифи;
- важкі барабани;
- темброве поєднання електричних та народних інструментів.
Самі музиканти назвали цей підхід “залізним криворізьким фольк-десь-металом”. У 2022 році гурт представив цю версію українського фольклору на європейському фестивалі традиційної музики “Вільянді” (Viljandi pärimusmuusika festival) в Естонії. Так криворізький метал отримав власну етнічну основу, а народна пісня – нову сцену за межами традиційного виконання.
Ідентичність Кривбасу в сучасній музиці
У Кривого Рогу є свій набір музичних маркерів, за якими можна впізнати цей край. Шахтарські пісні говорять мовою гірників, степовий фольклор зберігає пам’ять про села й давні захоплення людей, а коломийки фіксують побут, гумор і ставлення до подій. Разом вони показують Кривбас не лише як промисловий регіон, а й як місце з власною музичною пам’яттю.
Саме ця пам’ять і стала частиною сучасної ідентичності краю. У ній сусідують шахта й степ, старі народні тексти та музика, яку слухає нове покоління. Тому автентика Кривбасу – це не музейне відтворення минулого, а впізнавані голоси музичних гуртів, сюжети та мелодії, які продовжують жити у культурі міста.
Джерела:
- https://history.1kr.ua/publication/794
- https://history.1kr.ua/publication/796
- https://krivbass.city/news/view/krivorizkij-rok-gurt-royalkit-prezentue-svij-tretij-albom-kraj
- https://www.0564.ua/news/4071642/nevdovzi-fei-prokinutsa-krivorizkij-gurt-roalkit-anonsuvav-svij-novij-albom-tango-sonnih-fej-de-sluhati-video
- https://1kr.ua/ua/news-66242.html
- https://one.kr.ua/news/36242
- https://krivbass.city/news/view/krivorozhskie-rok-gruppy-geneza-i-royalkit-pobedili-na-festivale-chervona-ruta