У 21 столітті проспект Поштовий у Кривому Розі нічим не нагадує про те, що колись прямо у центрі вулиці у старій дореволюційній будівлі знаходився електротеатр “Чари”. Цього будинку давно не існує, а на його місці стоїть головний поштамт міста. Але яким був втрачений театр “Чари” та що в ньому показували, знають далеко не всі мешканці Кривого Рогу. Далі на kryvyi-rih-trend.in.ua.
Електротеатр “Чари” у Кривому Розі
У Кривому Розі електротеатр “Чари” розміщувався по вулиці Поштовій, де у 21 столітті знаходиться головний поштамт міста та пам’ятник імені Тарасу Шевченку. Театр “Чари” працював у першій половині 20 століття. Наприклад, у 1914 році в криворізькому театрі показували гастролі ліліпутів. Вони виходили на сцену після кожної вистави.
У квітні 1914 року криворіжці відвідували:
- виставу “Вампір”;
- виставу “Вдовушка”;
- виставу “Вдовушка”;
- виставу “Страшна таємниця;
- виставу “Нареченої”;
- виставу “Ключі щастя”.
Весь тиждень показували абсолютно різні вистави. Окрім того, п’єси проходили без суфлерів.
Але незабаром у будівлі театру “Чари” сталася страшна пожежа. Будівлю було відновлено лише у другій половині 1920-х років, але електротеатр так і не відновив роботу. У відновленому будинку було відкрито Клуб радослужбовців імені Радченка, а у 1930-х роках у будівлі колишнього криворізького електротеатру розпочав роботу спортзал спортивного товариства “Буревісник”. Там були секції греко-римської боротьби, важкої та легкої атлетики. Про це розповідали в історичній групі “Криворізька старовина”.
Історія появи електротеатрів на початку 20 століття
На початку 20 століття на територіях колишньої Російської Імперії поступово почали з’являтися у великих містах мандрівні театри. Згодом почали з’являтися і стаціонарні “електротеатри”. У різних районах електротеатри мали різну назву, але всі вони були дуже незвичними та інтригуючими:
- “Ілюзіон”;
- “Чари” – був відкритий у Кривому Розі;
- “Міраж”;
- “Фантазії”;
- “Мрії”;
- “Біоскоп”;
- “Світ чудес.
Такі електротеатри відкривали в різних будинках:
- колишніх магазинах;
- закинутих складах;
- старих коморах;
- у житлових квартирах.
Зокрема, у Кривому Розі електротеатр “Чари” було відкрито у старій дореволюційній будівлі.
Якщо на початку 1903 року електротеатри з’являлися лише у великих містах, то до 1905 року електротеатри з’являлися як гриби. Вони відкривалися абсолютно скрізь, як у великих містах, так і містечках. Електротеатри стали дуже вигідним бізнесом.
Зазвичай в електротеатрах розміщували 30-40 стільців або встановлювали звичайні дерев’яні лави в кілька рядів, а також екран. Кіноапарат часто встановлювався в сусідньому приміщенні, з якої робили отвір для променя проектора.
Виникнення електротеатрів та їх швидке та масове поширення по всій території колишньої Російської Імперії призвело до подальшого виробництва фільмів.
На початку 20 століття на територіях Російської Імперії, зокрема і у Кривому Розі переважно показували іноземні стрічки, здебільшого французькі. Програма була такою:
- видова або наукова;
- кінохроніка, поточні події;
- феєрія;
- кінодрами;
- комічні уявлення.
Тривалість сеансу в електротеатрах минулого була 30-60 хвилин. Входити і виходити з залу для глядачів можна було в будь-який час. Часто програма складалася з 5 чи 8 короткометражок. Також дуже часто в електротеатрах показ кінострічок супроводжувався “ілюстрацією”, а саме грою на фортепіано фрагментів із класичної чи сучасної музики, яка озвучувала те, що відбувалося у стрічці.
У багатьох електротеатрах минулого між сеансами влаштовували дивертисменти. Це коли перед глядачами виступають приборкувачі змій, фокусники, велетні та інші “феномени”. Зокрема, у Кривому Розі між спектаклями виступали ліліпути.
