Що показували у старому Палаці Праці, що згорів у 1922 році?

У 1920-х роках по вулиці Поштовій в старій будівлі, де до революції розміщувався театр “Колізей” працював Палац Праці. У 21 столітті на цьому місці знаходиться академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка. Далі на kryvyi-rih-trend.in.ua.

Історія криворізького Палацу Культури

Раніше Палац Культури, який розміщувався по вулиці Поштовій у Кривому Розі, називався “Колізей”. Це була перша в місті капітальна будівля театру і, крім того, в ній розміщувався один із найперших кінозалів. Точної дати будівництва та відкриття театру “Колізей” невідома, але не пізніше 1909 року. Театр “Колізей” став справжнім центром мистецького, культурного та суспільного життя криворіжців. Крім того, будівля театру була однією з найкращих архітектурних споруд Криворіжжя на початку 20 століття. Будівлю театру “Колізей” було зведено у стилі модерн та вона була першою триповерховою спорудою у місті.

У 1919 році театр Кривого Рогу був перейменований на “Перший радянський театр”, а потім знову на “Колізей”. А в 1922 році театр “Колізей” був перейменований на Палац Праці і цього ж року будівля театру згоріла. Пожежа була викликана через несправність димаря. Полум’я охопило всю будівлю театру, пожежа була дуже великого розміру. Тоді криворізькій бригаді пожежників було не під силу згасити таке полум’я, тому довелося викликати на допомогу пожежників із Довгінцево. Збитки, які завдала пожежа, були дуже великими. Про це розповідали в історичній групі “Криворізька старовина”.

Фото: “Криворізька старовина”.

У період з 1923 року по 1931 рік будівлю міського театру по вулиці Поштовій було реконструйовано. У 1931 року Палац Праці був знову перейменований на театр держдрами “Кривбас”. У 1930-х роках тут виступали колективи із гастролями. Вони приїжджали із різних міст СРСР.

Що показували у Палаці Культури?

Фото: “Криворізька старовина”.

1920-ті роки на території Криворіжжя були тотальною розрухою, але незважаючи на це у міському Палаці Праці актори-самодіячі ставили вистави. Мало того, в той час криворіжцям вистави показували трьома мовами:

  • українською;
  • російською;
  • ідиші.

Також у 1920-ті роки у криворізькому театрі показували військову хроніку та навіть приїжджала балерина. Напевно, у ті роки ніхто з криворіжців ніколи не бачив виступ балерини і такий виступ був справжньою дивиною. Багато жителів Кривого Рогу тоді сприйняли неоднозначно виступ балерини. Після закінчення вистави вони встали зі своїх місць і замість бурхливих оплесків почали голосно тупотіти ногами. Провінційним мешканцям Криворіжжя було незрозуміле таке мистецтво.

Крім цього, у Палаці Культури по вулиці Поштовій був ще й кінозал. У ньому у першій половині 20 століття показували таку кінохроніку:

  • бойовик, драму у шести частинах – “Кінець роду Лунича”, також мав іншу назву “Непотрібна перемога Ілька”. Виробництва СРСР. Вийшов у 1924 році;
  • бойовик, драму у шести частинах – “Жертва жовтої преси”. Виробництва СРСР. Вийшов у 1924 році;
  • пригодницька мелодрама, екранізація однойменного роману Едіт Мод Халл – “Шейх”. У фільмі знімався один із найпопулярніших акторів того часу – Рудольф Валентино. Виробництва США. Вийшов у 1921 році;
  • художній фільм “Вбивство генерала Грязнова” або “Арсен Джорджіашвілі”. Виробництва СРСР, Грузія. Вийшов у 1921 році.

Після масштабної пожежі будівлю театру довго відновлювали, але після, вже в театр “Кривбас” приїжджали різні колективи зі своїми гастролями номерами. Криворіжці часто відвідували культурний центр міста.

У період 1941-1944 років Кривий Ріг був під німецькою окупацією. При звільненні міста у лютому 1944 року німці підірвали безліч будівель, у тому числі й стару будівлю Палацу Праці. У післявоєнний період будівлю криворізького театру не відновлювали. Лише у 1951 році на місці старої будівлі театру “Колізей того ж Палацу Культури було збудовано нову та сучасну будівлю театру.

Фото: “Криворізька старовина”.
Фото: “Криворізька старовина”.
Фото: “Криворізька старовина”.

Comments

.,.,.,.