Видатний актор родом з Довгінцево – творчий шлях Володимира Монахова

Деякі криворізькі діячі мистецтва стали відомими не лише у своєму регіоні, але й у багатьох інших країнах. Дуже багатий на таланти район Довгінцево у Кривому Розі. Видатний актор Володимир Васильович Монахов, який знявся у десятках популярних кінострічок, народився у великому промисловому місті ще тоді, коли воно було Катеринославською губернією. У Володимира Монахова було складне, але насичене життя. Він зміг реалізуватися у кіноіндустрії не тільки як актор, а як і талановитий оператор та сценарист. Багато режисерських робіт Монахова запам’яталися глядачам правдивістю, глибиною розкритих почуттів головних героїв і неперевершеною грою акторів, яка тримає в напруженні до кінця фільму. Далі на kryvyi-rih-trend.in.ua

Герой війни та талановита особистість родом з Довгінцево

Володимир Монахов народився 30 вересня 1922 року у селищі залізнодорожників Довгінцево. Навчався майбутній актор у криворізькій середній школі №26, що відома містянам також як школа-церква. Володимир Васильович був учасником Великої Вітчизняної війни і у березні 1943-го року був тяжко поранений. 

Після війни криворіжець вирішив стати професіоналом у світі кіно і пішов навчатися на операторський факультет у майстерні Марка Магідсона. Це було у 1952 році, а після успішного завершення навчання майбутній актор почав отримувати перший досвід на відомій кіностудії “Мосфільм”, де було знято багато легендарних радянських фільмів. Першою операторською роботою Володимира став фільм “Російське військово-морське мистецтво другої половини 18 століття”. 

З 1969 року видатний криворіжець почав сам викладати в одному із інститутів кінематографії, а у 1971 році став секретарем правління кінематографістів СРСР. 

Напевно, найбільш визначною операторською роботою Володимира Васильовича став фільм “Доля людини” за мотивами однойменного оповідання Михайла Шолохова. Ця кінострічка стала однією із головних вітчизняних картин про події Великої Вітчизняної війни. Володимир Монахов у цій роботі зробив спробу перебороти одне із головних радянських табу у мистецтві і розкрити тему військового полону. У фільмі через історію однієї людини продемонстрована страшна доля цілого народу, якому довелося пережити найбільшу трагедію – війну. Згідно з відгуками критиків і глядачів, можна зробити висновок, що до Володимира Васильовича ніхто не знімав подібних фільмів так виразно, кожний драматичний прийом доречний і виправданий. За цю роботу видатний криворіжець отримав Ленінську премію в області кінематографії. 

Особливості творчості Володимира Монахова та родина актора

Колегам, друзям, глядачам та критикам Володимир Васильович запам’ятався як дуже талановитий актор, сценарист, режисер та оператор. Про його роботи сучасники часто говорили, що вони відрізняються від інших тонким поєднанням динаміки з живописною завершеністю кадру, реалістичністю картинки, гостротою та складністю пластичних ефектів та драматичною напругою, що зростає протягом усього фільма і відпускає лише наприкінці. 

Монахов працював у жанрах драма, військові та історичні фільми – загалом його фільмографія нараховує декілька десятків кінострічок. У деяких він виступив як актор (“Ленін в Польщі” та “Безсмертний гарнізон”), а у деяких продемонстрував свої ідеальні операторські здібності (“За вітриною універмагу”, “Оптимістична трагедія”, “Висота”, “Любов моя вічна” тощо). 

Про особисте життя Володимира Васильовича відомо не так багато, як про його творчі досягнення. Він має доньку Юлію, яка пішла по стопах батька і пов’язала своє життя з кіно, – за професією Юлія Монахова кінознавець. 

Помер знаменитий криворіжець 18 листопада 1983 року.

Comments

.,.,.,.