Поява кінематографу на Криворіжжі стала великим внеском у розвиток культури нашого краю. Перші кінотеатри, що з’явилися у нашому місті на початку 20-го століття, були досить примітивними, але викликали у публіки широкий резонанс. Кіно було місцем для відпочинку та романтичних зустрічей, там можна було цікаво провести час та побачити новинки кінематографу, що було досить незвично для тогочасного суспільства. Далі на kryvyi-rih-trend.in.ua.
Як все починалося?
Перші покази кінострічок на Криворіжжі не можна було назвати “кінотеатром” у звичному нам розумінні цього слова. Кінець 19-го століття був часом мандрівного кінематографа, коли власники спеціальних апаратів, ілюзіонів чи біоскопів, їздили містами та демонстрували жителям фільми. Короткі кінострічки показували на ярмарках або винаймали для цього окремі приміщення. Конкуренція серед кінематографістів була низькою, тому фільми не відрізнялися глибоким сенсом та закрученими сюжетами.
Якщо зануритися в історію, можна переконатися, що кіномистецтво у Кривому Розі було і активно розвивалося вже у 1910-х роках 20-го століття. На Криворіжжі та у Дніпропетровській області не лише відбувалися покази перших кінофільмів, але й проходили зйомки. Наприклад, робота режисера Данила Сахненко, одного із піонерів в українському кіно, була знята в околицях Кривого Рогу. Фільм “Запорізька Січ” вважається першою кінострічкою, знятою у нашому місті. Він був знятий у 1911-1912 роках і, на жаль, потім був втрачений. Хоча, на думку деяких істориків кіно, повна версія унікального фільму зберігається у Французький Синематиці.
Роки розвитку криворізького кінематографа
Першою будівлею у Кривому Розі, яка була призначена саме для перегляду фільмів, став кінотеатр ім. Леніна. Він розташовувався на проспекті Поштовий. До кінотеатру приїжджали люди із усіх районів міста, заклад був, без перебільшення, найпопулярнішим місцем на Криворіжжі. Закохані призначали тут побачення, разом гуляли та йшли дивитися кінопрем’єри.
Центром культурного життя у Кривому Розі були також кінотеатри “Юність” та “Сучасник”, які вже залишилися лише в пам’яті криворіжців.
Кінематографом у середині 20-го століття захоплювався ледь не кожен криворіжець, незалежно від віку, статі, роботи та освіти. І це не дивно, адже кіно було чимось новим, цікавим, допомагало відволіктися від буденності та побачити життя зі сторони.
Ціни на кіносеанси до грошової реформи у 1961 році були середніми, переважно, 10 копійок за сеанс. За ці гроші глядачі могли вже побачити більш якісне кіно у комфортних умовах. У залах криворізьких кінотеатрів були змінені крісла, приміщення ставали більш просторими, покращувалася якість звуку та картинки. У 1960-ті роки була у Кривому Розі була популярною професія кіномеханіка, що також вказує на те, що кінотеатри досягли найвищої точки свого розвитку. Хоча здебільшого кіномеханіками були чоловіки, жінки теж часто займали ці посади.
